Методична проблема

 Формування соціокультурної компетенції на уроках англійської мови

      Головною метою навчання іноземної мови визначено формування іншомовної комунікативної комунікації, яку розуміють як здатність до міжкультурного іншомовного спілкування. Іншомовна комунікація включає три основні компоненти: 

1) мовну компетенцію – фонетичну, граматичну, лексичну, орфографічну; 

2) мовленнєву компетенцію – в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі; 

3) соціокультурну компетенцію.

   Оволодіння соціокультурною компетенцією, як відомо, передбачає засвоєння необхідного мінімуму соціокультурних знань, а також системи навичок та вмінь узгоджувати свою поведінку у відповідності до цих знань та вмінь.

  Соціокультурна компетенція передбачає “знайомство тих, хто навчається, з національно-культурною специфікою мовленнєвої поведінки і здатністю користуватися елементами соціокультурного контексту, релевантними для породження і сприйняття мовлення з точки зору носіїв мови. Ці елементи – звичаї, правила, норми, соціальні умовності, ритуали, соціальні стереотипи, країнознавчі знання та ін..”  

   Лінгвокраїнознавча компетенція передбачає володіння характерними особливостями вербальної та невербальної поведінки мовних представників в комунікативній ситуації. Лінгвокраїнознавчий компонент підрозділяється на два аспекти: мовленнєва та немовленнєва поведінка. До мовленнєвої поведінки відносять рівень володіння лексичними одиницями з національно-культурною семантикою, а також вміння та навички вміло використовувати їх під час міжкультурної комунікації. Немовленнєва поведінка розглядається як уособлення невербальних знань та навичок, до яких входять кінесичні, проксемічні та паралінгвістичні уміння. Кінесетика ґрунтується на розумінні жестів, міміки, контакту очей співрозмовників тощо. Проксеміка – це сфера соціальної психології, що вивчає просторову та тимчасову знакову системи комунікації, до якої входить пози учасників спілкування, тілесні рухи, дистанція тощо. Паралінгвістичні засоби комунікації або паралінгвістика досліджує ритміку, мелодику, інтонацію, паузацію, фонацію, вигуки комунікантів тощо. 

      До складових соціолінгвістичної компетенції належить сукупність знань та навичок адекватно та доцільно застосовувати ті чи інші вербальні засоби комунікації відповідно до обставин спілкування, віку, соціального статусу, обізнаності співрозмовників тощо. Науковець В. В. Сафонова акцентує увагу на володінні наступними маркерами для успішної комунікації, а саме: а) маркерами соціальних стосунків; б) правилами ввічливості; в) реєстровими стилями спілкування (формальним, нейтральним, неформальним).

       Культурознавча компетенція визначається як комплекс відомостей про культуру країни, мова якої є предметом вивчення чи навчання, що необхідні задля вільного спілкування. До культурознавчого компонента відносяться знання про своєрідність культури нації, а також вміння оперувати ними. Своєрідність реалізується в переплетінні фактів та знань про культуру певної держави, до яких відносяться цінності народу, традиції, звичаї, вид способу життя, історичний та соціальний фони, особливості ментальності, соціокультурний портрет країни тощо. 

      Таким чином, соціокультурна компетенція – це вміння використовувати одночасно сукупність загальнокультурних, лінгвокраїнознавчих, соціолінгвістичних та культурознавчих компонентів задля досягнення міжкультурного порозуміння між окремими особами чи групами представників різних суспільств через мовні та немовні засоби в рамках соціокультурної картини однієї зі сторін комунікації. Варто зазначити, що саме соціокультурна компетенція сприяє усвідомленню спільного та відмінного між народами, допомагає уникати упереджень та недоречних стереотипів, розвиває у студентів толерантне ставлення до невідомого, а також формує особистість, яка свідомо та з почуттям відповідальності діє як у власному суспільстві, так і на міжнародному просторі. 

Вправи для формування лінгвокраїнознавчої компетенції

Вивчення ідіом (фразеологізмів)

Вивчення прислів'їв

Вправи для формування соціолінгвістичної компетенції

Стилі спілкування

                                         Гарні манери

Вправи для формування культурознавчої компетенції

Вивчення культури, традицій і звичаїв